сухозлотиця

ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. побачила, яким коштом здобуває Спиридон ті малесенькі достатки, що здаються далеко більшими через ту полуду, що вміє Настя, як всі городянки, їм додавати (Л. Яновська); Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (А. Малишко); Правдиве слово прийме (народ) за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник викине (І. Вирган); Світська суєта давно втратила для неї свою принадність.. Це заворожувало її раніше, блиск цієї сухозлітки зваблював Марію до двадцяти років (М. Слабошпицький); Житецький.. нехтував і власною зовнішністю, і сухозлотицею чиновницького світу (з журналу); З Антоном Андрійовичем тримався (управитель) серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).

СУХОЗЛІ́ТКА (дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь), СУХОЗЛО́ТИЦЯ рідше, ПОЗЛІ́ТКА розм., ШУМИ́ХА заст., ШУМОВИ́ННЯ рідше.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухозлотиця — сухозло́тиця 1 іменник жіночого роду сухозлітка рідко сухозло́тиця 2 іменник жіночого роду дротик, яким обвивають струни бандури рідко Орфографічний словник української мови
  2. сухозлотиця — СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що сухозлі́тка. Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Б. Грінченка); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички – різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (А. Словник української мови у 20 томах
  3. сухозлотиця — -і, ж., рідко. 1》 Те саме, що сухозлітка. 2》 Тонкий дротик, яким обвивають струни (кобзи, бандури і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сухозлотиця — СУХОЗЛО́ТИЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що сухозлі́тка. Коровай золотять сухозлотицею (Сл. Гр.); Поет [П. Тичина] ніколи не розмінював свого таланту на дрібнички — різну пейзажну та любовно-інтимну сухозлотицю (Мал., Думи.., 1959, 11). Словник української мови в 11 томах
  5. сухозлотиця — Сухозлотиця, -ці ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83. Словник української мови Грінченка