1. Словник синонімів української мови

схов

СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Упевнившись, що нікого нема, Василько швиденько висковзнув із своєї схованки (А. Турчинська); Макар узяв лома й заступа, пішов за хутір до найближчого схову (П. Кочура); Тепер це був не табір, а цілий замок, де можна було витримати облогу, а головне, влаштувати сховище на бойовий припас (З. Тулуб); Може, Анничка має десь свій сховок і з нього стежить за нею (княгинею)? (В. Гжицький); Потайник обладнали за всіма правилами (В. Логвиненко); (Долорес:) Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка); Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб ховав (І. Франко); — Утечу тепер.. Але куди йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Г. Хоткевич); (Жандарм:) Перешукайте все обійстя, шопу, комору, стодолу, всякі скритки (І. Франко); (Мамай:) Та візьму людей, піду по нишпорках (Ю. Яновський). — Пор. 1. укриття́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схов — схов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. схов — Схованка, криївка, переховок, жм. нишпорка, д. спрят, тайник, (на коштовності) сейф, (від негоди) укриття, притулок, сховок, схова, сховище Словник синонімів Караванського
  3. схов — див. схованка Словник синонімів Вусика
  4. схов — СХОВ, у, ч. 1. Дія за знач. схова́ти і схова́тися. – Яри – це вже ліпше. Вони дають схов, дають затишок (П. Загребельний). 2. Потаємне, не відоме для інших місце, де що-небудь ховають. Словник української мови у 20 томах
  5. схов — -у, ч. 1》 Дія за знач. сховати і сховатися. Взяти на схов — сховати, взяти для збереження. Камера схову [для багажу] — кімната, приміщення для тимчасового зберігання речей (на вокзалі, в супермаркеті і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. схов — СХОВ, у, ч. 1. Дія за знач. сховати і сховатися. — Яри — це вже ліпше. Вони дають схов, дають затишок (Загреб., Спека, 1961, 326). Взя́ти на схов (до схо́ву) — сховати, взяти для збереження. Словник української мови в 11 томах
  7. схов — Схов, -ву м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. Грин. II. 182. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. Міусск. окр. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові. Полт. г. Словник української мови Грінченка