східець

ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн. На підніжку стояв Ярополк (О. Кундзич); Він скочив на приступку машини, брязнули за ним дверцята, й машина вже покотилась між акаціями (Є. Гуцало). — Пор. схі́дець.

СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Стельмах); Ледве ступив на першу сходинку, як вона обвалилась, і я впав (О. Донченко); Печера тьмяна під навислим камінням. В ній джерела журкотливі і приступки в скелях природні (М. Зеров); Нікому нічого не сказавши, Тетяна важко зійшла по східцях, хитнулась на останній приступці.. і пішла далі (А. Шиян); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях (І. Микитенко); Сходить (Іфігенія) знов додолу і сідає на найнижчому щаблі сходів (Леся Українка). — Пор. 1. підні́жка, II. схо́ди.

II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). О-пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх і зайшли в шумну кімнату (А. Головко); Від хати рівно до води Стояли сходки каміннії (С. Руданський); Я виходив східцями на третій поверх готелю (Ю. Яновський). — Пор. II. схі́дець.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. східець — схі́дець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. східець — див. щабель Словник синонімів Вусика
  3. східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці. Словник української мови у 20 томах
  4. східець — див. східці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. східець — Схі́дець, -дця; схі́дці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці. Словник української мови в 11 томах
  7. східець — східець (сходина) Основний елемент сходів, що складається з горизонтальної частини — проступінка і вертикальної — присхідця. Мають місце: ~ урізний (вставний) — такий, що вставляється у пази на тятивах. ~ фризовий — такий, що прилягає до площадки. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. східець — Східець, -дця м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. н. п. Словник української мови Грінченка