східець
східець (сходина)
Основний елемент сходів, що складається з горизонтальної частини — проступінка і вертикальної — присхідця. Мають місце:
~ урізний (вставний) — такий, що вставляється у пази на тятивах.
~ фризовий — такий, що прилягає до площадки.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- східець — схі́дець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- східець — див. щабель Словник синонімів Вусика
- східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці. Словник української мови у 20 томах
- східець — див. східці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- східець — ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн. Словник синонімів української мови
- східець — Схі́дець, -дця; схі́дці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці. Словник української мови в 11 томах
- східець — Східець, -дця м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. н. п. Словник української мови Грінченка