сцена

(лат. < грец. — шатро)

Спеціальний майданчик для показу видовищ, театрального представлення. У середньовічній Європі поділявся на три яруси, які символізували відповідно небо, землю і підземне пекло. Внаслідок еволюції театрального мистецтва, драматургії, рівня технічного обладнання, принципами оформлення після найдавніших, античних часів і Середньовіччя сцени у європейській архітектурі з XVI ст. набула іншу структуру і вигляд. Вона примикає до залу глядачів як замкнена коробка, з'єднуючись з ним портальним отвором — дзеркалом, висота якого в 2,5 рази нижче, а ширина в 3 рази менше. По вертикалі сцена ділиться на колосники, гральний простір і трюм. Гральна частина складається з грального майданчика, авансцени, ар'єрсцени і бічних закулісних просторів. Вздовж бокових стін мається кілька ярусів галерей, зв'язаних між собою перехідними містками, де встановлені світлотехнічна апаратура і сценічні механізми. На підлозі влаштовані люки-провали і поворотні круги та інші прилади. Поряд з тим прийнято відрізняти:

~ бокова — майданчик для гри акторів, розташований під прямим або іншим кутом до глядацького залу.

~ глибинна — майданчик для видовищ, значно розвинений в глибину.

~ дисперсно-симультанна — розташовані навколо театрона кілька розрізнених гральних майданчиків, де передбачалися місця дії, що відбувалися одночасно, а актори могли демонструвати належні видовища.

сцена-коробка італійська — замкнений простір грального майданчика, що відкривається у зал для глядачів порталом.

~ кільцева — ігровий простір для акторів, розташований навколо театрона.

~ колосникова — майданчик для акторів, котрий обладнаний колосниками, завдяки яким підіймаються декорації, завіс, софітне освітлення.

~ панорамна — майданчик для постановки видовищ, який з трьох боків оточує зал для глядачів.

~ портальна — гральний майданчик, який з боку зала урочисто оформлений у вигляді порталу.

~ трибічна — майданчик, що з трьох боків оточується ярусами міст для глядачів. Його історичним прототипом була сцена за часів В. Шекспіра.

~ центральна — те саме, що і ринг2.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сцена — (лат. scaena — площина) — 1. Місце для театральної вистави.2. Частина вистави, об’єднана певною сюжетною думкою та складом дійових осіб. Словник-довідник музичних термінів
  2. сцена — сце́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сцена — зійти́ зі сце́ни (з аре́ни). Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І. Фразеологічний словник української мови
  4. сцена — -и, ж. 1》 Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. || Театр, театральне мистецтво, театральна діяльність. Грати на сцені — брати участь у виставах, бути актором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сцена — сце́на (лат. scaena, з грец. σκηνή) 1. Майданчик у театрі, де відбуваються вистави. 2. Окрема частина дії, акту п’єси, драматичної чи музичної вистави. 3. В широкому розумінні – те саме, що й театр. 4. Переносно – пригода, епізод. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. сцена — Кін, див. естрада Словник чужослів Павло Штепа
  7. сцена — СЦЕ́НА, и, ж. 1. Спеціальний майданчик, підвищена над підлогою, землею, на якому відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені – Настя в селянському вбранні – співає під акомпанемент соло (С. Словник української мови у 20 томах
  8. сцена — див. поміст Словник синонімів Вусика
  9. сцена — (споруда) КІН, естрада, поміст, підмостя, підмостки, П. театральне мистецтво, акторська діяльність, (у п'єсі) епізод, (у фільмі) кадр, (сімейна) сварка, гостра розмова, (історична) арена, п! ТЕАТР Словник синонімів Караванського
  10. сцена — СКАНДА́Л (груба сварка з криком, шумом, що набуває розголосу), БУ́ЧА підсил. розм., ТАРАРА́М підсил. розм.; СЦЕ́НА (гостра, різка, неприємна розмова). Словник синонімів української мови
  11. сцена — СЦЕ́НА, и, ж. 1. Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені — Настя в селянському вбранні — співає під акомпанемент соло (Вас. Словник української мови в 11 томах
  12. сцена — Частина театру, місце гри акторів; складається з простору, видимого для глядачів (місце акторської гри) та невидимого, де знаходяться розміщені пристрої; протягом століть неодноразово змінювалася разом із будівлею театру, що відповідало змінам у драматургії та суспільних функціях театру. Універсальний словник-енциклопедія
  13. сцена — Сце́на, -ни, -ні; сце́ни, сцен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)