сцена

СЦЕ́НА, и, ж.

1. Спеціальний майданчик, підвищена над підлогою, землею, на якому відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін.

На сцені – Настя в селянському вбранні – співає під акомпанемент соло (С. Васильченко);

Орест не помічає, як довго принишкло сидить він у темному куті ложі. Він тільки тепер, звільнившись від тягаря зворушливих думок, звертає увагу на сцену (Олесь Досвітній);

Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами (О. Довженко);

– В панській економії нардом відкрили, сцену спорудили, там і виступаємо (О. Гончар);

* У порівн. Десь високо, під небом, в п'ятиповерховім будинку, завалилась тільки передня стіна, і середина хати стояла одкрита, немов на сцені (М. Коцюбинський);

// Театр, театральне мистецтво, театральна діяльність.

Кращої за неї української артистки я не знаю, і коли у Заньковецької Люба не вийде добре, то, значить, їй (Любі, а не Заньковецькій) треба ждати слушного часу або й зовсім загинути для української сцени (Леся Українка);

А слава сцени – Саксаганський! Кого він з нас не чарував Чи то в комедії селянській, Чи то у драмі хуторянській – Яких він типів не вдавав? (Микола Чернявський);

– І чого тебе весь час до артистів тягне? – здивувався дядько Стратон. – Ой, люблю сцену, як своє життя! – зітхнув Федоренко (М. Стельмах).

2. Окрема частина дії, акту театральної п'єси.

Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка);

Здався мені трошки бліднуватим Семен Петрович та сцена Сані з Софією у IV дії дуже довгою (Панас Мирний);

Сцена перша, ява .. теж перша. Підрозділ червоноармійців під командою молодого політрука Р. рушає в розвідку (Ю. Яновський).

3. Окремий епізод, зображений у п'єсі, літературному творі, на картині і т. ін.

Біля с. Усатова .. знайдена плита (стела), що стояла колись вертикально, з висіченою на ній релігійно-магічною сценою (з наук. літ.);

На верхній частині гребеня зображена сцена бою трьох воїнів (з навч. літ.);

Кінооператор крутив. Режисер стояв позад апарата й радів від сцени, що мусила бути останньою в його фільмі (Ю. Яновський);

// Випадок, епізод, які можна спостерігати, бачити у житті.

Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду, і якось зразу дитячим чутливим серцем збагнув увесь трагізм сцени (М. Коцюбинський);

За кільканадцять кроків .. побачив Річинський таку сцену: без кітеля, в одній сорочці, полковник лупцював стеком солдата (Ірина Вільде);

Валерик теж вважав, що односельці карають отамана по заслузі, але сама сцена розправи викликала у нього жах (О. Гончар).

4. перен. Гостра розмова; сварка.

Чи він був правий? Чи не образив даремне Івана?.. Він мусить зараз побачить Івана. Певно, він, бідний, мучиться десь після грубої сцени (М. Коцюбинський);

Потрапила я якось до Пястів на сцену, коли стара Пястова чесала словами Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде);

Він [лейтенант] вичитав сержанта різко і гнівно. Сцена вийшла важка, неприємна (Ю. Бедзик);

[Ральф:] Ні, Таню. Жодних сімейних сцен немає. Ми з Джен завжди можемо договоритися без сварки (В. Собко).

5. перен. Сфера, поле діяльності; поприще.

Історична сцена.

Відкри́та естра́да (сце́на) див. естра́да;

Гра́ти (виступа́ти) на сце́ні див. гра́ти;

(1) Ма́сова сце́на – окремий епізод театральної вистави або кінофільму, в якому бере участь велика кількість людей.

Видатні митці українського театру дуже великого значення надавали масовим сценам (з наук.-попул. літ.);

Худо́жник сце́ни див. худо́жник.

△ (2) Німа́ сце́на – сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять.

[Голоси:] Тихо! Хай поспить!.. Німа сцена. Ніхто навіть не поворухнеться (М. Зарудний).

◇ Зійти́ зі сце́ни (з аре́ни) див. схо́дити;

На сце́ну попада́ти / попа́сти див. попада́ти;

(3) Не полиша́ти сце́ни (д) див. схо́дити;

(4) Не полиши́ти сце́ни (д) див. схо́дити.