таланливий
ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); — Хіба не везуча я людина? Не висловити бажання, а воно вже справдилося (Ю. Шовкопляс); А та (циганка) йому і почала: "І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш" (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таланливий — тала́нливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- таланливий — див. ЩАСЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- таланливий — див. щасливий Словник синонімів Вусика
- таланливий — ТАЛАНЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому щастить, таланить. А та [циганка] йому і почала: “І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш” (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- таланливий — -а, -е, розм. Щасливий, удачливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таланливий — ТАЛА́НЛИВИЙ, а, е, розм. Щасливий, удачливий. А та [циганка] йому і почала: «І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш» (Кв.-Осн., II, 1956, 231). Словник української мови в 11 томах
- таланливий — Таланливий, -а, -е Счастливый. Шейк. Словник української мови Грінченка