талановитий

ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал., ДОТЕ́ПНИЙ рідко, УДА́ЛИЙ рідко, УДА́НИЙ (ВДА́НИЙ) рідко. Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати (З. Тулуб); Надзвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському й по-німецькому (М. Коцюбинський); Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Дуже кебетлива дитина (Словник Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); — Не буде екзаменів.. Я була виготовила одну групу спосібніших хлопців, та діло стало за Законом Божим (Леся Українка); — Старша дочка ваша і гарна, й добра, і до всього степна, хазяйновита (І. Нечуй-Левицький); — Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина, на диво здана! — каже дід, всміхаючись (Марко Вовчок); — Донька моя, Вікторія, змалечку до шиття хистка (В. Логвиненко); — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? (казка); Він до всього вданий (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. таланови́тий.

МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.; ДОВЕ́РШЕНИЙ, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВИ́КІНЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, БЕЗДОГА́ННИЙ, АРТИСТИ́ЧНИЙ (якому властива повнота необхідних позитивних якостей); ВІРТУО́ЗНИЙ (який потребує найдосконалішого виконання); ФІЛІГРА́ННИЙ, ФІЛІГРА́НОВИЙ (старанно, тонко оброблений); ТОНКИ́Й, АЖУ́РНИЙ, АЖУРО́ВИЙ (виконаний з урахуванням найдрібніших деталей); ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який виконано з талантом); ЗРІ́ЛИЙ (про твір). Тим часом люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки (Леся Українка); Везли (опішнянці) в Каховку свої знамениті вироби, дзвінкий та яскравий посуд, відомий усій Полтавщині своїми чудовими якостями та майстерним художнім розписом (О. Гончар); Тільки добротна будова та різьблені стовпи й мистецькі решітки на ґаночку та вікнах свідчили, що не бідняцьке це житло (П. Козланюк); — Вашу п'єсу надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний); Підносили (медовари) питво з'юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні або в штудерні дерев'яні скрині під собою (П. Загребельний); Писанки являють собою невичерпне джерело довершених народних орнаментальних композицій (з журналу); Гарні відгуки дадуть нову творчу зарядку, а це буде початком нових творів, кожного разу все досконаліших, майстерніших (О. Донченко); Світ Здається викінченим, як поема Митця старого (М. Рильський); Максим виконав цілу комбінацію коротких гармонійно завершених рухів, які становили чудовий акробатичний каскад (Д. Ткач); Моє артистичне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський); Оркестр відіграв і змовк з віртуозним вивертом кларнетів на останньому акорді пісенних слів (Ю. Смолич); Із захопленням відкрили ми для себе віртуозну графіку великих українських майстрів XVІІ ст. (з газети); Я філігранною різьбою Не прикрашав свого стола. На ньому, наче шум прибою, Щодень душа моя гула (В. Бичко); Забарну роботу над чудесним образом богині краси Афродіти Мілоської чи тонкий рисунок непорочної янголички замовниці не цінували (С. Ковалів); Федора Михайлівна рвучко зняла свої ажурні сережки й кинула їх на стіл (П. Панч); І сняться, й видяться Сашкові (Ану-бо, музо, вищий тон!) Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський); Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказанно любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний); На тридцять другім році життя замовкли уста поета. Але Євген Фомін залишив цікаву, зрілу літературну спадщину (Т. Масенко).

ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який має видатні здібності, талант), ОБДАРО́ВАНИЙ. Берта стала талановитою його ученицею (М. Слабошпицький); Оля вирішила, що Федь належить до тих обдарованих, але нерозсудливих людей, хто не вміє собі ради дати (Ю. Шовкопляс). — Пор. зді́бний.