талувати

ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм., ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИ діал., ТАЛУВА́ТИ діал., ТРАТУВА́ТИ діал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талувати — талува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. талувати — ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. 1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Б. Грінченка). 2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. талувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Топтати, витоптувати. 2》 Недбало ставитися до чогось, не берегти речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. талувати — Талува́ти, -лу́ю, -лу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. талувати — ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.). 2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133). Словник української мови в 11 томах
  6. талувати — Талувати, -лую, -єш гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк. Словник української мови Грінченка