1. Словник української мови Грінченка

талувати

Талувати, -лую, -єш

гл.

1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк.

2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талувати — талува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. талувати — ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. 1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Б. Грінченка). 2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. талувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Топтати, витоптувати. 2》 Недбало ставитися до чогось, не берегти речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. талувати — ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. талувати — Талува́ти, -лу́ю, -лу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. талувати — ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.). 2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133). Словник української мови в 11 томах