тальба

Тальба, -би

ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (см. [керма, сохар]). Шух. І. 181.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тальба — та́льба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тальба — ТА́ЛЬБА, и, ж., іст. Пліт сплавного лісу з кермом і сохарем. Словник української мови у 20 томах
  3. тальба — -и, ж., зах. Пліт сплавного дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови