керма
Ке́рма, -ми
ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керма — Ке́рма. Керівництво. Генеральна дебата пливе вже третій день зовсім спокійнійшою струєю, як се бувало давнійшими роками. Причини прояву того не належить, однако ж, шукати в обставині... Українська літературна мова на Буковині
- керма — I -и, ж., заст. 1》 Кермо, стерно. 2》 перен. Керівництво (у 1 знач.). II -и, ж., фіз. Кінетична енергія усіх заряджених частинок, звільнена в речовині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керма — КЕ́РМА, и, ж., заст. 1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (І. Франко); До .. човнів приладжують керми і всяку снасть з давнїйших [давнішних] човнів і так ладять їх в дорогу (М. Словник української мови у 20 томах
- керма — Ке́рма, -ми, -мі; ке́рми, керм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- керма — КЕ́РМА, и, ж., заст. 1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (Фр., IV, 1950, 387); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Хотк., II, 1966, 396). Словник української мови в 11 томах