1. Словник української мови у 20 томах

керма

КЕ́РМА, и, ж., заст.

1. Кермо, стерно.

Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (І. Франко);

До .. човнів приладжують керми і всяку снасть з давнїйших [давнішних] човнів і так ладять їх в дорогу (М. Грушевський);

Козак без вірності – що судно без керми, що віз без коліс, що плуг без леміша, сагайдак без стріл, фузія без пороху і куль (Б. Лепкий);

* Образно. Пливу на крилах твого туману, Згубила керму, спалила пристань (О. Теліга);

І все боюсь: скінчиться термін, А я не скінчу завдання І попливу один, без керми, У тьму вмираючого дня (Є. Маланюк).

2. перен. Керівництво (у 1 знач.).

І взяв Давид керму влади з руки філістимлян (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Робота під кермою січовика і козака закипіла (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керма — Ке́рма. Керівництво. Генеральна дебата пливе вже третій день зовсім спокійнійшою струєю, як се бувало давнійшими роками. Причини прояву того не належить, однако ж, шукати в обставині... Українська літературна мова на Буковині
  2. керма — I -и, ж., заст. 1》 Кермо, стерно. 2》 перен. Керівництво (у 1 знач.). II -и, ж., фіз. Кінетична енергія усіх заряджених частинок, звільнена в речовині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керма — Ке́рма, -ми, -мі; ке́рми, керм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. керма — КЕ́РМА, и, ж., заст. 1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (Фр., IV, 1950, 387); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Хотк., II, 1966, 396). Словник української мови в 11 томах
  5. керма — Ке́рма, -ми ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181. Словник української мови Грінченка