1. Словник синонімів української мови

танцюр

ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М. Томчаній); Вилетів один танцівник, пішов навприсядки (З. Тулуб); Цвіли сади, і стояла золота курява, збита танцювальниками (В. Яворівський); В товаристві (пан Цяпцяланський) дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник (І. Франко); Кобза не договорив, бо пари танцюрів увійшли в залу, і він знову витріщився на молоду (О. Стороженко); Земля стугонить під важким, тактованим гупанням сільських танцюр, що вибивають гопака (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцюр — танцю́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. танцюр — ТАНЦЮ́Р, а, ч., заст. Танцюрист. Музики змовкають. Танок припиняється. Танцюри витирають піт (С. Васильченко); // Партнер у танці. Вуйко звернув увагу на Маниного танцюра і рішив, що він або гуляти не вміє, або упився (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  3. танцюр — -а, ч., заст. Танцюрист. || Партнер у танці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. танцюр — ТАНЦЮ́Р, а, ч., заст. Танцюрист. Музики змовкають. Танок припиняється. Танцюри витирають піт (Вас., III, 1960, 190); // Партнер у танці. Вуйко звернув увагу на Маниного танцюра і рішив, що він або гуляти не вміє, або упився (Мак., Вибр., 1954, 31). Словник української мови в 11 томах