твердішати

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердішати — тверді́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. твердішати — ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим (див. тверди́й 2, 4). Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. твердішати — -ає, недок. Ставати твердішим (див. твердий 2), 4)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. твердішати — Тверді́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. твердішати — ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим ( див. тверди́й 2, 4). Грунт під ногами загону твердішав. Бойчук спинився, спрямовуючи бійців по обидва боки від себе (Бойч. Словник української мови в 11 томах
  6. твердішати — Твердішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться тверже. Словник української мови Грінченка