1. Словник української мови в 11 томах

твердішати

ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим ( див. тверди́й 2, 4).

Грунт під ногами загону твердішав. Бойчук спинився, спрямовуючи бійців по обидва боки від себе (Бойч., Молодість, 1949, 326);

Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Збан., Сеспель, 1961, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердішати — тверді́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. твердішати — ТВЕРДІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим (див. тверди́й 2, 4). Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. твердішати — -ає, недок. Ставати твердішим (див. твердий 2), 4)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. твердішати — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. твердішати — Тверді́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. твердішати — Твердішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться тверже. Словник української мови Грінченка