1. Словник української мови в 11 томах

твердіти

ТВЕРДІ́ТИ, і́є, недок. Ставати твердим (у 2, 4 знач.); міцніти; тужавіти.

Камеді виділяються з дерева у вигляді густої клейкої рідини, що швидко твердіє на повітрі (Стол.-буд. справа, 1957, 31);

Найвигідніше починати збирання [кукурудзи] тоді, коли зерно щойно минуло воскову стиглість і почало твердіти (Рад. Укр., 3.VІІ 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердіти — тверді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. твердіти — I дубеніти, дубіти, дубовіти, жорствіти (ґрунт), задубати, затвердівати, зашерхати (про воду), кам'яніти, крем'яніти, тужавіти, шкарубнути Фразеологічні синоніми: братися груддям; братися кісткою; братися кіркою (корою) II див. дозрівати; сохнути Словник синонімів Вусика
  3. твердіти — Тужавіти, витужавлювати, витужавіти, повитужавлювати, потужавлювати, потужавіти, стужавлювати, стужавіти, постужавлювати, утужавлювати, утужавіти, повтужавлювати, (хліб) лубуватіти, залубуватіти, зілубуватіти, полубуватіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. твердіти — ТВЕРДІ́ТИ, і́є, недок. Ставати твердим (у 2, 4 знач.); міцніти; тужавіти. Камеді виділяються з дерева у вигляді густої клейкої рідини, що швидко твердіє на повітрі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. твердіти — -іє, недок. Ставати твердим (у 2, 4 знач.); міцніти; тужавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. твердіти — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови