творець

БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк., ВСЕБЛАГИ́Й (УСЕБЛАГИ́Й) церк., ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ) церк., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ книжн., БО́ЗЯ дит., ВИ́ШНІЙ церк., ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ (УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ) церк., ЦАР НЕБЕ́СНИЙ (ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ) (ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ) церк. Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); — Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все — з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, — Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).

ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами, тобто засновниками їхнього села, були Щусі й Самусі (П. Загребельний); Одного дня він дістав запрошення на збір основників (товариства) (І. Франко); І. П. Котляревський — зачинатель нової української літератури. — Пор. організа́тор, 1. творе́ць.

ТВОРЕ́ЦЬ (той, хто створює щось), БУДІВНИ́К, БУДІВНИ́ЧИЙ, ДЕМІУ́РГ книжн. — Майстер не може бути чиїмось учнем, він сам творець (Вас. Шевчук); Валився світ, збудований мечем, а з ним падали й усі його будівничі (Юліан Опільський); — Ви схожі на деміурга, в якого щось не вдалося (Ю. Мушкетик).