творець

Значення в інших словниках

1. творець — творе́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. творець — ур. сотворитель; (світу) світотворець, БОГ; (світобудови) архітектор; (писань) автор, (музики) композитор, (машин) конструктор, (держави) засновник, основоположник, фундатор, батько; творитель. Словник синонімів Караванського
3. творець — ТВОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (І. Волошин); Найбільше мені до вподоби руки творців (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. Творець — див. Бог Словник синонімів Вусика
5. творець — -рця, ч. 1》 Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. || перев. чого. Той, хто є автором чогось. || чого. Засновник, основоположник чогось. 2》 За релігійними уявленнями – надприродна істота, що створила світ; Бог. Творець усього сущого. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. творець — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
7. творець — Творе́ць, творця́, -рце́ві, тво́рче! творці́, -рці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. творець — ТВОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Той, хто створює матеріальні або духовні цінності. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (Вол., Сади.., 1950, 185); Найбільше мені до вподоби руки творців (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
9. творець — Творець, -рця м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692. Словник української мови Грінченка