творити

Значення в інших словниках

1. творити — твори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. творити — Створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, вершити, довершувати, доконувати, неґ. коїти; (молитву) ур. діяти, (обряд) відбувати; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, продукувати; (машини) конструювати, (музику) писати, компонувати... Словник синонімів Караванського
3. творити — див. діяти; працювати Словник синонімів Вусика
4. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. кого, що. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь, впливати на формування когось. – Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (М. Словник української мови у 20 томах
5. творити — творю, твориш, недок. 1》 перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. || ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в оруд. в. || Виробляти що-небудь. || Будувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. творити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
7. творити — Твори́ти, -рю́, -риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
9. творити — Твори́ти, -рю́, -риш гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19. Словник української мови Грінченка