1. Словник синонімів Караванського

творити

Створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, вершити, довершувати, доконувати, неґ. коїти; (молитву) ур. діяти, (обряд) відбувати; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, продукувати; (машини) конструювати, (музику) писати, компонувати, (пляни) накреслювати, (образ) малювати; (фігуру) утворювати; (як митець) бути творцем; (державу) засновувати, розбудовувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. творити — твори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. творити — див. діяти; працювати Словник синонімів Вусика
  3. творити — [творитие] твоур'у, -ориеш; нак. -ри, твоур'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. кого, що. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь, впливати на формування когось. – Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (М. Словник української мови у 20 томах
  5. творити — творю, твориш, недок. 1》 перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. || ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в оруд. в. || Виробляти що-небудь. || Будувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. творити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. творити — Твори́ти, -рю́, -риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. творити — Твори́ти, -рю́, -риш гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19. Словник української мови Грінченка