1. Великий тлумачний словник сучасної мови

творити

твори́ти

творю, твориш, недок.

1》 перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь.

|| ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в оруд. в.

|| Виробляти що-небудь.

|| Будувати.

|| Писати (науковий, літературний, музичний твір), малювати (картину тощо).

|| Накреслювати плани й т. ін.

|| Вигадувати.

2》 перех. Викликати появу чого-небудь, бути причиною виникнення чогось; утворювати.

3》 неперех. Займатися творчою діяльністю (літературною, мистецькою, науковою тощо).

4》 перех. Виконувати якусь роботу, дію.

|| Робити щось погане; коїти, чинити.

|| У сполуч. з ім. означає: виконувати дію, виражену цим іменником.

|| Здійснювати, робити.

5》 перех., що. Утворювати; становити, являти собою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. творити — твори́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. творити — Створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, вершити, довершувати, доконувати, неґ. коїти; (молитву) ур. діяти, (обряд) відбувати; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, продукувати; (машини) конструювати, (музику) писати, компонувати... Словник синонімів Караванського
  3. творити — див. діяти; працювати Словник синонімів Вусика
  4. творити — [творитие] твоур'у, -ориеш; нак. -ри, твоур'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. кого, що. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь, впливати на формування когось. – Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (М. Словник української мови у 20 томах
  6. творити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. творити — Твори́ти, -рю́, -риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. творити — ТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, недок. 1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. творити — Твори́ти, -рю́, -риш гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19. Словник української мови Грінченка