1. Словник синонімів української мови

теленькати

ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм., ТЕ́НЬКАТИ розм. (перев. про дзвоник); КАЛАТА́ТИ, БИ́ТИ (перев. сигналізувати дзвоном про щось); ВИДЗВО́НЮВАТИ (старанно або раз у раз). — Док.: продзвони́ти, пробо́вкати, бо́вкнути, пробе́вкати, бе́вкнути, пробе́мкати, бе́мкнути, проба́мкати, ба́мкнути, пробо́мкати, бо́мкнути, пробала́мкати, дзеле́нькнути, теле́нькнути, те́нькнути, прокалата́ти, калатну́ти, проби́ти, уда́рити (вда́рити). Бовкає дзвін. Дзвонить старий попик (О. Довженко); За стіною в їдальні почав дзвонити годинник (А. Головко); Дзвін сумно бевкав на ґвалт (І. Нечуй-Левицький); Настобісіло їй літувати в степу, кухарювати, бемкати в рейку (М. Рудь); На дзвіниці бамкнув тривожно дзвін (Мирослав Ірчан); На дзвіниці.. монотонно баламкав одинокий дзвін (В. Гжицький); Дзвоник земської пошти, якою я їхав, дзеленькав монотонно (М. Коцюбинський); Дрібно теленькали дзвони найменші (О. Ільченко); На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони (І. Микитенко); Він, Василько, калатав у дзвони, коли вода прорвала греблю (О. Донченко); Дзвоник калатав собі на подвір'ї, скликаючи нас, але ми його не чули (М. Чабанівський); Бубни б'ють, і хитається в танку Індіанський убогий вігвам (А. Малишко); Видзвонювала гітара надривно й сумно (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теленькати — теле́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. теленькати — (тихо) дзвонити, дзенькотіти; (язиком) ляпати, теліпати; (- серце) тенькати, тьохкати. Словник синонімів Караванського
  3. теленькати — див. брязкати; говорити; дзвонити; звучати Словник синонімів Вусика
  4. теленькати — ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця .. І дзигарі теленькають (Т. Шевченко); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (І. Словник української мови у 20 томах
  5. теленькати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. 2》 перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурниці. Теленькати язиком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. теленькати — теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажл. Вести беззмістовні, пусті розмови. Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком (Григорій Тютюнник); Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну (М. Чабанівський). Фразеологічний словник української мови
  7. теленькати — Теле́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. теленькати — ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця.. І дзигарі теленькають (Шевч., І, 1963, 246); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. теленькати — Теле́нькати, -каю, -єш гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав. Рудч. Ск. II. 176. Словник української мови Грінченка