теленькати

Значення в інших словниках

1. теленькати — теле́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. теленькати — див. брязкати; говорити; дзвонити; звучати Словник синонімів Вусика
3. теленькати — ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця .. І дзигарі теленькають (Т. Шевченко); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (І. Словник української мови у 20 томах
4. теленькати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. 2》 перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурниці. Теленькати язиком. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. теленькати — теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажл. Вести беззмістовні, пусті розмови. Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком (Григорій Тютюнник); Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну (М. Чабанівський). Фразеологічний словник української мови
6. теленькати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. теленькати — Теле́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. теленькати — ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця.. І дзигарі теленькають (Шевч., І, 1963, 246); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. теленькати — Теле́нькати, -каю, -єш гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав. Рудч. Ск. II. 176. Словник української мови Грінченка