1. Словник синонімів української мови

тихоня

ТИШКО́ розм. (тиха, сумирна людина), ТИХО́НЯ розм., ПОТИХО́НЯ розм. — Ой, який же він у вас тишко! — засміявся Щербина з опецькуватого хлоп'яти (Д. Бедзик); (Микита:) Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (М. Кропивницький); В потихонях чорт сидить (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихоня — тихо́ня іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. тихоня — див. покірний; скромний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. тихоня — Тишко Словник чужослів Павло Штепа
  4. тихоня — ТИХО́НЯ, і, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що тишко́. [Микита:] Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (М. Кропивницький); Знаємо вас, тихонь: на словах одно, а на ділі – зовсім інше (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  5. тихоня — -і, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що тишко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тихоня — ТИХО́НЯ, і, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що тишко́. [Микита:] Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (Кроп., І, 1958, 74). Словник української мови в 11 томах