товмачити
ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). — Док.: перекла́сти, ви́тлумачити, перетлума́чити, переказа́ти, переспіва́ти. Іван Франко, тяжко хворий, в останні роки життя перекладав, переборюючи нестерпні муки, "маленькі трагедії" й "Бориса Годунова" (М. Рильський); За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (В. Кучер); Перекладач перетлумачив слова Артема німецькою мовою (В. Гжицький); Син товмачив старій матері, оповідаючи написане в тих книжках своєю українською мовою (І. Нечуй-Левицький); Вони тисли міністрові руку, говорили привітальні слова й відходили, доки товмач переказував міністрові зміст їхніх промов (Ю. Яновський); Переспівувати вірші.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ (ТОВКМА́ЧИТИ) розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ (УТОВКМА́ЧУВАТИ) розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ (УТОКМА́ЧУВАТИ), ВИТОВКМА́ЧУВАТИ (ВИТОВМА́ЧУВАТИ) розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИ розм. — Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити (утлумачити), потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити (утовкма́чити), втокмачити (утокмачити), ви́товкмачити (ви́товмачити), розтовмачити. — Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від'їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: — Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). — Пор. 1. поя́снювати.
Значення в інших словниках
- товмачити — товма́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- товмачити — Товкмачити, витовкмачувати, витовкматити, повитовкмачувати, натовкмачувати, натовкматити, понатовкмачувати, потовкмачувати, потовкматити, стовкмачувати, стовкматити, постовкмачувати, перекладати, перекласти, поперекладати, див. інтерпретувати, коментувати, пояснювати, роз'яснювати Словник чужослів Павло Штепа
- товмачити — ТОВМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що і без дод. Те саме, що тлума́чити. – Та ви не дуже кваптесь товмачити, щоб часом лиха не набратись: хто мовчить, той двох навчить, – бо вже один батюшка за це виясніння [вияснення] втратив парафію (І. Словник української мови у 20 томах
- товмачити — -чу, -чиш, недок., перех. і неперех. Те саме, що тлумачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товмачити — ТОВМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і неперех. Те саме, що тлума́чити. — Та ви не дуже кваптесь товмачити, щоб часом лиха не набратись: хто мовчить, той двох навчить, — бо вже один батюшка за це виясніння [вияснення] втратив парафію (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах