толок

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); (Д. Жуан:) А ти що думаєш? (Сганарель:) Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); (Ганджа:) Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню — замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

ПЕРЕ́СУ́ДИ мн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИ мн., ПЕРЕГУ́ДИ мн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Д розм., БАЛАЧКИ́ мн., розм., ТО́ЛКИ мн., рідше; ПОГОВІ́Р, ПО́ГОЛОС, ПОГОЛО́СКА, ПОМО́ВКА, ПОГОЛО́СОК рідше, ПОГОВІ́РКА розм., ПО́СЛАВКА розм., ОСУ́ДА діал., ЗВО́ДИ мн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь); РО́ЗГОЛОС, ШУМ розм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); — Чи ж мені ноги посудомить — вистоять якусь годину?! А не стану — одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); — Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); — Це ж тепер поговору на все село буде! — журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала (Мадьярка) довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла (Ганна), щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); — Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). — Пор. чу́тка.

ПО́РШЕНЬ техн. (циліндрична деталь двигунів, машин, насосів тощо, яка робить зворотно-поступальний рух всередині більшого циліндра), ТОЛОК розм.; ПЛУ́НЖЕР, ПОРИ́НАЧ, ПІРНА́ЛО розм. (у гідравлічному домкраті або пресі). Поршень — це той же серцевий клапан в організмі машини, він всмоктує пальне, розподіляє його потрібними долями для роботи дизеля (П. Автомонов); В один з циліндрів компресора під толок потрапила.. малесенька, але тверда стружка і попсувала його (М. Трублаїні).