толок

Толок, -ка

м.

1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г.

2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міусск. окр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толок — Поршень [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. Толок — Толо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. толок — ТО́ЛОК, у, ч., діал. 1. Пристрій, знаряддя для трамбування. 2. Поршень. В один з циліндрів компресора під толок потрапила (а може, хто кинув) малесенька, але тверда стружка і попсувала його (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  4. толок — -у, ч., діал. 1》 Пристрій, знаряддя для трамбування. 2》 Поршень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. толок — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  6. толок — ТО́ЛОК, у, ч., діал. 1. Пристрій, знаряддя для трамбування. 2. Поршень. В один з циліндрів компресора під толок потрапила (а може, хто кинув) малесенька, але тверда стружка і попсувала його (Трубл., І, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах