1. Словник синонімів української мови

тотальний

ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм., ОГУ́ЛЬНИЙ рідко; ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який охоплює осіб чи предмети певної категорії); ВАЛОВИ́Й (про урожай, продукцію). У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликано на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник); Болгарія — країна суцільної грамотності (з журналу); Тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з журналу); Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая,.. щиро співала й підтанцьовувала, танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок); Фронтальна перепідготовка кадрів; Валовий збір зерна.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тотальний — тота́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тотальний — Всеосяжний, всеохопний; повний, абсолютний. Словник синонімів Караванського
  3. тотальний — [тотал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. тотальний — Всеохопний, всебічний, всеосяжний, увеський Словник чужослів Павло Штепа
  5. тотальний — льний (франц. total, від лат. totus – весь, цілий) повний, загальний, всеосяжний; ¤ т-а війна – імперіалістична війна, яка ігнорує норми міжнародного права, закони й звичаї війни і використовує всі без винятку ресурси та засоби... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тотальний — ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. тотальний — -а, -е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний, повний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тотальний — ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 63). Словник української мови в 11 томах