тотальний

Значення в інших словниках

1. тотальний — тота́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. тотальний — Всеосяжний, всеохопний; повний, абсолютний. Словник синонімів Караванського
3. тотальний — [тотал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. тотальний — Всеохопний, всебічний, всеосяжний, увеський Словник чужослів Павло Штепа
5. тотальний — льний (франц. total, від лат. totus – весь, цілий) повний, загальний, всеосяжний; ¤ т-а війна – імперіалістична війна, яка ігнорує норми міжнародного права, закони й звичаї війни і використовує всі без винятку ресурси та засоби... Словник іншомовних слів Мельничука
6. тотальний — ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
7. тотальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
8. тотальний — ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 63). Словник української мови в 11 томах