тот
I -а, ч.
В релігії Стародавнього Єгипту: спочатку – бог Місяця, пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук.
II тота, тото; мн. тоті, тотих; займ. вказ., діал.
Той.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тот — тот займенник той діал. Орфографічний словник української мови
- тот — ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (І. Франко); Зробив [Арідник].. Словник української мови у 20 томах
- Тот — В релігії Стародавнього Єгипту спочатку – бог Місяця; пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук. Словник іншомовних слів Мельничука
- тот — ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (Фр., І, 1955, 274); Зробив [Арідник].. Словник української мови в 11 томах
- тот — Тот, тота, тоте, тото́ мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346. Словник української мови Грінченка