Тот

В релігії Стародавнього Єгипту спочатку – бог Місяця; пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тот — I -а, ч. В релігії Стародавнього Єгипту: спочатку – бог Місяця, пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук. II тота, тото; мн. тоті, тотих; займ. вказ., діал. Той. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тот — Тот, тота, тоте, тото́ мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346. Словник української мови Грінченка
  3. тот — тот займенник той діал. Орфографічний словник української мови
  4. тот — ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (Фр., І, 1955, 274); Зробив [Арідник].. Словник української мови в 11 томах
  5. тот — ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (І. Франко); Зробив [Арідник].. Словник української мови у 20 томах