тот

ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той.

Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (Фр., І, 1955, 274);

Зробив [Арідник].. скрипку і грає, а вівці пасуться. Побачив бог та й вкрав тото в него [в нього] (Коцюб., II, 1955, 329);

Уважай на тоту дитину, Маріє (Коб., III, 1956, 424);

Дівчино моя, Будем слухати з тобою в парі солов’я. Всі рулади переллємо в серденька свої, Все життя вчуватись будуть тоті солов’ї (Ус., Листя.., 1956, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тот — тот займенник той діал. Орфографічний словник української мови
  2. тот — ТОТ, тота́, тото́; мн. тоті́, тоти́х; займ. вказ., діал. Той. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що тот хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці (І. Франко); Зробив [Арідник].. Словник української мови у 20 томах
  3. тот — I -а, ч. В релігії Стародавнього Єгипту: спочатку – бог Місяця, пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук. II тота, тото; мн. тоті, тотих; займ. вказ., діал. Той. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Тот — В релігії Стародавнього Єгипту спочатку – бог Місяця; пізніше – одне з найголовніших божеств, бог мудрості, покровитель наук. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тот — Тот, тота, тоте, тото́ мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346. Словник української мови Грінченка