трембітати

СУРМИ́ТИ (подавати сигнал сурмою, трубою і т. ін.), ТРУБИ́ТИ, ТРЕМБІТА́ТИ (на трембіті). Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу (М. Шеремет); — Чи чуєте, здається, у роги трублять? (О. Стороженко); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою — трембітає (Ю. Мокрієв). — Пор. сигналізувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трембітати — Трембітати (21, 440) – “грати на трембіті”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. трембітати — трембіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. трембітати — ТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Грати на трембіті. Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Марко Черемшина); На високій горі .. стоїть у святковому одязі легінь і натхненно трембітає (М. Словник української мови у 20 томах
  4. трембітати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Грати на трембіті. || Звучати, лунати (про трембіту). 2》 перех. і без додатка. Давати сигнал, оповіщати за допомогою звуків трембіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трембітати — ТРЕМБІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. і неперех. Грати на трембіті. Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Черемш., Тв., 1960, 66); На високій горі.. Словник української мови в 11 томах
  6. трембітати — Трембіта́ти, -та́ю, -єш гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204. Словник української мови Грінченка