троякий
ПОТРІ́ЙНИЙ (який має три види, форми тощо; який стосується трьох аспектів певної справи, явища), ТРОЇ́СТИЙ, ТРОЯ́КИЙ рідше. Так ти вернувсь, о миру, в це житло? Над островом своє крило надійне Розп'яв, скорботі розрівняв чоло І королівство звеселив потрійне? (переклад В. Мисика); Вони були троїсті, ті думки: одні про Евеліну, другі про листи у Петербург, треті про Батайля (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- троякий — троя́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- троякий — Трійчастий, троїстий, потрійний. Словник синонімів Караванського
- троякий — ТРОЯ́КИЙ, а, е. Який проявляється у трьох різновидах; який стосується трьох сторін чого-небудь; потрійний. Словник української мови у 20 томах
- троякий — -а, -е. Який проявляється у трьох різновидах; який стосується трьох сторін чого-небудь; потрійний. Трояке зілля фольк. — те саме, що тройзілля 2. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троякий — ТРОЯ́КИЙ, а, е. Який проявляється у трьох різновидах; який стосується трьох сторін чого-небудь; потрійний. Троя́ке зі́лля, фольк. — те саме, що тройзі́лля 2. Ой пошлю я вдівоньку по крутій горі, Щоб збирала трояке зілля на чари мені (Чуб., V, 1874, 31). Словник української мови в 11 томах
- троякий — Троякий, -а, -е = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31. Словник української мови Грінченка