1. Словник синонімів української мови

тупання

ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Бедзик); В нічній тиші тупіт кінських копит віддавався лунко і виразно (Григорій Тютюнник); Розлога долина.. від тупу численного люду Тяжко дуднить (М. Зеров); Чулося одне глухе тупотання нестямної біганини серед широкого майдану (Панас Мирний); Галас і тупотіння підходили все ближче (П. Куліш); Біля надвірного входу почулася тупотнява, гомін (А. Хорунжий); Через який час до Василя виразно донісся крик паничів, тупанина ногами (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупання — ту́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тупання — ТУ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ту́пати і звуки, утворювані цією дією. Дитячі вигуки, регіт молоді, тупання здорових ніг у танці .. зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тупання — -я, с. Дія за знач. тупати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупання — Ту́пання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тупання — ТУ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ту́пати і звуки, утворювані цією дією. Дитячі вигуки, регіт молоді, тупання здорових ніг у танці.. зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. тупання — Тупання, -ня с. Топанье. Словник української мови Грінченка