тупчак
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Нечуй-Левицький); Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен (М. Стельмах); Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупчак — тупча́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- тупчак — див. топчак Словник чужослів Павло Штепа
- тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. – Тепер уп'ять [знову] тупчак... То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є... Схотів, загнав коня... Хай тупцюється... а млин меле... Словник української мови у 20 томах
- тупчак — топчак, -а, ч., заст. Вітряк із кінним приводом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тупчак — ТУПЧА́К, ТОПЧА́К, а́, ч., заст. Вітряк з кінним приводом. — Тепер уп’ять [знову] тупчак… То жди того вітру, коли він повійне, щоб у вітряку змолоти, а то тобі повсякчас є… Схотів, загнав коня… Хай тупцюється… а млин меле… борошно сиплеться (Мирний, І... Словник української мови в 11 томах