турбація
ТУРБО́ТА (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось, про задоволення якихось потреб тощо), КЛО́ПІТ, ТУРБАНИ́НА підсил. розм., КЛОПІТНЯ́ підсил. розм., КЛОПОТНЕ́ЧА підсил. розм., ТУРБА́ заст., ТУРБА́ЦІЯ заст., ФАТИ́ГА діал., ГРИ́ЖА діал. Та ось підросли діти, і не раз тяжкі турботи обсідали вперту голову чоловіка (М. Стельмах); Вибіг Денис із школи з повною головою клопоту (О. Копиленко); Село було Турбаї, тої турбації, турботи й турбанини повне жило, от і були ті люди турбаї справжні (Ю. Яновський); Могучим серцем потухав, Від себе їжу відпихав, Не ради того, щоб вона Була сира чи нетривка; Про те не мали ми турби, Стрільцями бувши, ні журби (переклад П. Грабовського); Грижа погнала його до шинку, до якого унадився ходити щовечора (І. Франко). — Пор. неспо́кій.
Значення в інших словниках
- турбація — турба́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- турбація — див. ТУРБОТА. Словник синонімів Караванського
- турбація — див. турбота Словник синонімів Вусика
- турбація — ТУРБА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Турбота, клопіт. – Еней Анхизович, сідайте, Турбації не заживайте, Бог милостив для грішних всіх (І. Котляревський); [Василь:] А скільки треба заплатити попові за те, що в хрест уведе? [Захарко:] Це вже не твоя турбація (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- турбація — Заколот, заворушення, турбота, клопіт, стурбованість, непокоєння Словник застарілих та маловживаних слів
- турбація — -ї, ж., заст. Турбота, клопіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турбація — ТУРБА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Турбота, клопіт. — Еней Анхизович, сідайте, Турбації не заживайте, Бог милостив для грішних всіх (Котл., І, 1952, 205); [Василь:] А скільки треба заплатити попові за те, що в хрест уведе? [Захарко:] Це вже не твоя турбація (Кроп., II, 1958, 155). Словник української мови в 11 томах
- турбація — Турбація, -ції ж. Безпокойство, хлопоты. Сідайте, турбації не заживайте. Котл. Ен. V. 13. От мені велика турбація. Ном. № 4987. Словник української мови Грінченка