турботний
НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про душевний стан, почуття і т. ін. — сповнений неспокою, який виражає неспокій), НЕПОКІ́ЙНИЙ рідше, БЕНТЕ́ЖНИЙ, КАЛАМУ́ТНИЙ розм., ВОРОХО́БНИЙ розм., НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); ТУРБО́ТНИЙ (сповнений занепокоєння, турбот за кого-, що-небудь). Саша викликає в неї гостру цікавість і ще якесь неспокійне, неусвідомлене почуття (О. Донченко); В очах заяскрилися непокійна давня туга, горда, палюча тоска (С. Васильченко); Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце (В. Козаченко); Грала свій вальс, але так, як ніколи. .. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (О. Кобилянська); Загорілось бажання нетерпляче, невпокійне — не стояти без діла на місці, не марнувати часу (С. Васильченко); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості (О. Гончар); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- турботний — турбо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- турботний — Неспокійний, заклопотаний; Р. тривожний; п! СТУРБОВАНИЙ. Словник синонімів Караванського
- турботний — ТУРБО́ТНИЙ, а, е. Неспокійний, тривожний. У сні турботному, важкому І я отак колись лежав (І. Франко); Ти [Музо] приходиш до мене, як ліки, І заспокоюєш ти серце турботне моє (М. Зеров); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- турботний — -а, -е. Неспокійний, тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турботний — Турбо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- турботний — ТУРБО́ТНИЙ, а, е. Неспокійний, тривожний. У сні турботному, важкому І я отак колись лежав (Фр., IX, 1952, 202); Ти [Музо] приходиш до мене, як ліки, І заспокоюєш ти серце турботне моє (Зеров, Вибр., 1966, 336); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (Донч., II, 1956, 364). Словник української мови в 11 томах