турботливий
ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку — і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру (К. С. Станіславський) завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, — клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув'язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора (тітка) і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); (Руфін:) Вона пішла по лікаря для мене. (Круста:) Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- турботливий — турбо́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
- турботливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- турботливий — ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (у 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Словник української мови у 20 томах
- турботливий — -а, -е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. || Який виражає турботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турботливий — ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах