турботливий
ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий.
В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 96);
Привітно посміхнулась [Настуся] йому назустріч, а він.. був приємно вражений присутністю цієї турботливої дівчинки (Збан., Сеспель, 1961, 344);
// Який виражає турботу.
— Що з вами, молодичко? Невже вас поранено? — задзвенів над Горпиною турботливий Панасів голос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 457).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турботливий — турбо́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
- турботливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- турботливий — ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (у 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Словник української мови у 20 томах
- турботливий — -а, -е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. || Який виражає турботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турботливий — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови