1. Великий тлумачний словник сучасної мови

турботливий

турбо́тливий

-а, -е.

Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий.

|| Який виражає турботу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турботливий — турбо́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. турботливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. турботливий — ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (у 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. турботливий — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось). Словник синонімів української мови
  5. турботливий — ТУРБО́ТЛИВИЙ, а, е. Який виявляє турботу (в 1, 2 знач.); уважний, дбайливий. В тилу, на переформуванні, на відпочинку він був добрим господарем, турботливим батьком. Уболівав, чи добре розміщені солдати, чи нечас би попрати білизну (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах