1. Великий тлумачний словник сучасної мови

турбота

турбо́та

-и, ж.

1》 Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін.

|| Активні дії, справа, завдання, робота і т. ін., пов'язані з неспокоєм, клопотом.

|| Морока, клопіт.

2》 Увага до чиїхось потреб; піклування про кого-, що-небудь.

3》 перен. Про того (те), хто (що) завдає кому-небудь хвилювання, є об'єктом чийогось піклування, вболівань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турбота — турбо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. турбота — (- що) уболівання, клопоти, дбання, жм. турбація, (- кого) піклування; (для кого) морока, клопіт; (чия) об'єкт піклування. Словник синонімів Караванського
  3. турбота — I заморока, клопітня, клопотнеча, клопотня, клопотнява, метушня, морока, піклування, рахуба, турбча, турбанина, турбація II див. допомога; неспокій Словник синонімів Вусика
  4. турбота — [турбота] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. турбота — ТУРБО́ТА, и, ж. 1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. – Я люблю .. спокій; мої нерви не видержують турботи (І. Словник української мови у 20 томах
  6. турбота — ТУРБОТА — специфічно людський вид активності, що полягає у забезпеченні виконання запланових дій, досягнення визначеної мети, створенні й підтримці умов, що сприяють бажаному розвиткові подій. Філософський енциклопедичний словник
  7. турбота — НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого). Словник синонімів української мови
  8. турбота — Турба́ = турбо́та турбо́та, -ти; -бо́ти, турбо́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. турбота — ТУРБО́ТА, и, ж. 1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. — Я люблю.. спокій; мої нерви не видержують турботи (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. турбота — Турбо́та, -ти ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61. Словник української мови Грінченка