турбота

ТУРБО́ТА, и, ж.

1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін.

— Я люблю.. спокій; мої нерви не видержують турботи (Н.-Лев., VI, 1966, 12);

Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці (Коцюб., II, 1955, 332);

Серед делегатів навіть турбота: не позаливала б повінь дороги назад, поналиває балки — не проїдеш (Гончар, II, 1959, 176);

// Активні дії, справа, завдання, робота і т. ін., пов’язані з неспокоєм, клопотом.

— Синові.. власне наймення своє передасть і турботу державну (Зеров, Вибр., 1966, 331);

Лишається тепер одна турбота: поповнитись людьми (Гончар, II, 1959, 294);

Він.. сів за стіл з тим почуттям заклопотаності і відповідальності, яке охоплювало його кожного разу, коли він поринав у турботи дня (Тют., Вир, 1964, 31);

На нього поклали всі турботи переїзду (Досв., Вибр., 1959, 59);

// Морока, клопіт.

Я таки дуже була винна, завдавши тоді всім стільки турботи (Л. Укр., V, 1956, 408);

— Одверто сказати, турбот він завдав немало (Шовк., Інженери, 1935, 364).

◊ Не обки́даєшся турбо́т див. обкида́тися².

2. Увага до чиїхось потреб; піклування про кого-, що-небудь.

Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Тют., Вир, 1964, 26);

Благополуччя Південної Русі мислилось автором «Слова» як спільна турбота і спільна справа всієї Руської землі (Іст. укр. літ., І, 1954, 44);

Народився син. Перша дитина, перша велика радість і турботи молодому подружжю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 336);

У них [птахів] єдина турбота — знайти здобич, нагодувати пташенят (Донч., VI, 1957, 63);

У нашої партії немає вищої турботи, ніж турбота про народне благо (Ком. Укр., 10, 1967, 26).

3. перен. Про того (те), хто (що) завдає кому-небудь хвилювання, є об’єктом чийогось піклування, вболівань.

Царствений хлопчик Асканій, турбота моя найдорожча, Батьківській волі покірний, іде до сідонського міста (Зеров, Вибр., 1966, 241);

Особлива наша турбота — це молодь. Ми усвідомлюємо, що їй належить провідне місце в освоєнні нової технології виробництва, нової техніки (Ком. Укр., 8, 1969, 74).