1. Словник синонімів української мови

туркут

I. ТУ́РКІТ (ТУ́РКУТ) (голуб), ТУ́РМАН. На тополю присів туркут і твердив собі: "Тур-тур" (С. Чорнобривець); На даху попівського голубника на весняному сонці породисті турмани й дутиші (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туркут — ту́ркут іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. туркут — ТУ́РКУТ див. ту́ркіт¹. Словник української мови у 20 томах
  3. туркут — див. туркіт I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. туркут — ТУ́РКУТ див. ту́ркіт¹. Словник української мови в 11 томах
  5. туркут — Туркот, туркут, -та м. 1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Ном. № 2732. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий. Мкр. Н. 30. 2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ. Шейк. --------------- Туркут см. туркот. Словник української мови Грінченка