тьотя

ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКА розм., ТЬО́ТЯ розм., ЖОНА́ розм. рідше, НЕВІ́СТА діал.; МОЛОДИ́ЦЯ розм., МОЛО́ДКА розм., МОЛОДУ́ХА діал. (перев. молода заміжня); БА́БА фам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів'я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); — За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); — Питіє люблю! — закричав купець. — А ще жон вельми! (П. Загребельний); (Іван:) Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); — Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? — І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).

ТІ́ТКА (сестра батька чи матері), ТЬО́ТЯ розм., ТЕ́ТА діал.; ДЯ́ДИНА (сестра батька або дружина батькового брата), ВУ́ЙНА діал.; СТРИ́ЙНА діал. (дружина дядька). Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас в гості десь із-під Миргорода наша тітка, материна сестра, Ганна (С. Васильченко); Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко); Дідова хата дісталася дядькові Івану й дядині Явдосі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьотя — тьо́тя іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. тьотя — Тетя, тітка, тіточка, тітуня, тітунця, тітуся, тітусенька, тітусечка, вуйна, вуйнина, вуйночка, дядина, дядинка, дядиночка, стрийна, див. цьоця Словник чужослів Павло Штепа
  3. тьотя — ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка. – Ось і Миколка, – обізвалася Одарка. – Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Панас Мирний); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети!... Словник української мови у 20 томах
  4. тьотя — -і, ж., розм. Те саме, що тітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тьотя — спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
  6. тьотя — ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка. — Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Мирний, III, 1954, 354); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети!... Словник української мови в 11 томах
  7. тьотя — Тьотя, -ті ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8. Словник української мови Грінченка