тьотя
ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка.
— Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Мирний, III, 1954, 354);
В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети! Там жде мене моя Марія, і мати, й сестри, і брати. Там жде мене моя бабуся і тьоті тихої любов (Сос., II, 1958, 425);
Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Смолич, II, 1958, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me