1. Словник синонімів української мови

убивство

СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страта через тортури). (Іфігенія:) Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); — За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Яновський). — Пор. уби́вство.

УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО) (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове — на етнічному ґрунті). — Хіба може бути краса в убивстві людей? (О. Довженко); Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Г. Хоткевич); — Тепер (Чіпка) у чорній сидить... Он воно які люди бувають! Подумай: на крадіжку, на душогубство пустився?!! (Панас Мирний). — Пор. стра́та.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убивство — (насильне позбавлення людського життя) страта, душогубство, (рідних, однодумців) братовбивство, (дітей) дітовбивство, (масове знищення людей) кровопролиття, геноцид. Словник синонімів Полюги
  2. убивство — уби́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. убивство — Душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умертвіння, г. морд, мордерство, д. головництво, забивство, жрґ. мокре діло; (дітей) дітовбивство, (брата) братовбивство; (масове) убивання, кроволиття, кровопролиття, г. масакра, с. ґеноцид; (як кара) СТРАТА. Словник синонімів Караванського
  4. убивство — УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО), а, с. Дія за знач. убива́ти¹, уби́ти¹. Павло Гречаний, побачивши таке, зняв шапку і кричав, махаючи нею: .. Уб'єте ж чоловіка!... Словник української мови у 20 томах
  5. убивство — (вбивство), -а, с. Дія за знач. убивати, убити I. || Насильницьке позбавлення життя як карний злочин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. убивство — Уби́вство, -ва, -ву; уби́вства, уби́вств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. убивство — УБИ́ВСТВО (ВБИ́ВСТВО), а, с. Дія за знач. убива́ти, уби́ти¹. Павло Гречаний, побачивши таке, зняв шапку і кричав, махаючи нею: ..Уб’єте ж чоловіка! — Але його ніхто не слухав, і вбивство продовжувалось (Тют. Словник української мови в 11 томах