уболівання

ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯ розм.; УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ) (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір'ю (П. Панч); — Мені справді важко, — відповів він, — і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (О. Донченко); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла (Ю. Бедзик); На такий подвиг — їхати на будівництво — Майя зважилась тільки завдяки Ларионовому опікунству (О. Гуреїв); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (М. Рильський); Бачили (вартові), як вся сім'я оточила Устмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар); Один тільки раз він відгукнувся на її побивання (Ю. Мушкетик); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уболівання — уболіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уболівання — див. ТУРБОТА, ПЕРЕЖИВАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. уболівання — УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ), я, с. 1. Гострі переживання, глибокий сум у зв'язку з чим-небудь, за ким-, чим-небудь. Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. уболівання — (вболівання), -я, с. 1》 Гострі переживання, глибокий сум у зв'язку з чим-небудь, за ким-, чим-небудь. 2》 Велика турбота, піклування про кого-, що-небудь, пов'язані з переживаннями, тривогою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уболівання — Уболіва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уболівання — УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ), я, с. 1. Гострі переживання, глибокий сум у зв’язку з чим-небудь, за ким-, чим-небудь. Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. уболівання — Уболіва́ння, -ня с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.). Словник української мови Грінченка