угвинтити

ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угвинтити — угвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угвинтити — УГВИНТИ́ТИ див. вгвинти́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. угвинтити — угвинтитися, угвинчений, угвинчування, угвинчувати, угвинчуватися див. вгвинтити, вгвинтитися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угвинтити — УГВИНТИ́ТИ, УГВИНТИ́ТИСЯ, УГВИ́НЧЕНИЙ, УГВИ́НЧУВАТИ, УГВИ́НЧУВАТИСЯ див. вгвинти́ти, вгвинти́тися і т. д. Словник української мови в 11 томах